Нонконформізм
Нонконформізм – неофіційне радянське мистецтво 1960-1980-х років. Характеризується звільненням від нормативів радянської ідеології, новими формами вираження, ліричною тональністю зображуваного. Акцент у творчості нонконформістів зміщується зі спільного колективного на індивідуальне – вони заглиблюються в себе і працюють із власним унікальним психологічним матеріалом, надаючи йому таких самих унікальних форм.
Розгортання цього тихого «екзистенційного бунту» збіглося з періодом хрущовської відлиги, що, однак, не посприяло виходу напряму з підпілля. Радянською владою нонконформізм, який порівняв вітчизняне мистецтво зі світовими художніми тенденціями, переслідувався за «безідейність». А тому колекціонерська діяльність від початку відігравала роль його головної опори.
Ламм Леонід Я лечу
101,3х75,9 см, олія, полотно
Пуригін Леонід Зелена людина
26х21 см, олія, оргаліт
Рабін Оскар Шаль і скрипка
90х110 см, олія, полотно, 1974
Ситников Василь Проїзд Параші Культяпкіної
50,5х112 см, олія, полотно
Ситников Василь Куди крива виведе
62,5х145,5 см, олія, полотно, 1987
Ситников Олександр Бенкет хижаків
114х114 см, олія, полотно, 1987
Целков Олег Людська голова з виделкою
65х81 см, олія, полотно, 1990
Янкілевський Володимир Портрет молодої людини
43,1х47,6 см, масляна пастель, папір, 1963