Немухін Володимир

Російський художник, член «Лианозовскої групи», представник неофіційного мистецтва, один із класиків другої хвилі російського авангарду.

У 1943-1946 займався в московській студії живопису ВЦРПС у Петра Соколова. У п’ятдесяті роки заробляв на життя як оформлювач, декоратор і плакатник. У 1957 вступив до Московського державного художнього інституту ім. В. І. Сурікова (незабаром був виключений за незгоду з принципами соцреалізму).

C 1965 брав участь в зарубіжних виставках (США, Польща, Італія, Франція). Член «Лианозовскої групи», що склалася в середині 1960-х навколо Євгена Кропивницького. Брав активну участь в приватно-квартирних та публічних виставках авангардного мистецтва, в тому числі – в «бульдозерної виставці» (1974). Почесний член Академії мистецтв РФ (2008).

У 1990-х роках подовгу жив в Німеччині (м Ратинген, Північний Рейн-Вестфалія). З 2005 року постійно проживав в Москві. Художник помер 18 квітня 2016 року в Москві на 91-му році життя. 21 квітня в храмі Іллі Пророка в 2-му Обиденском пров. пройшло відспівування Володимира Немухіна. Похований на Ваганьковському кладовищі.

Розвинув своєрідний варіант інформалізму, зробивши картину не стільки зображенням, скільки предметом. Звідси тяжіння Немухіна до контррельєфи, а пізніше, в 1980-х, до тривимірним композиціям. Наскрізний мотив немухінской живопису – карткова колода (метафора гри).

Групові вистаки:

«Грані формалізму», Московський музеї сучасного мистецтва, Москва, Росія, 2015;

«Бульдозерні виставки», 1974;

«Ізмайлово», 1974;

«Пчеловодство» на ВДНГ, 1975.

Колекції:

«Інше мистецтво», Музей РДГУ, Москва;

Державна Третьяковська галерея, Москва;

Державний центр сучасного мистецтва, Москва;

ART4.RU, Москва;

Державний музей кераміки і «Садиба Кусково XVIII століття», Москва.