Трутовський Костянтин

Трутовський Костянтин Олександрович (1826-1893) – відомий український і російський художник, майстер побутового жанрового живопису. Він був тонким викривачем моралі дрібних поміщиків і автором ідилічних картин, пройнятих глибокою любов’ю до простого народу. Серед художників важко знайти ще одного такого відкритого, щирого, майстра, що виражає в своєму мистецтві нічим непохитну віру в народ і моральне національне благородство простих людей.

Народився в сім’ї поміщика Харківської губернії, ротмістра А.И. Трутовського. Дитинство провів у маєтку батька Семенівка, Охтирського повіту. У 1839-1845 навчався в Головному (Миколаївському) військово-інженерному училищі в Петербурзі, де подружився з Ф.М. Достоєвським.

Здібності К. Трутовського до малювання карикатур на своїх товаришів, директора та викладачів училища були помічені – директор розпорядився видати йому все необхідне для творчості. Після закінчення курсу в чині підпоручика К. Трутовський повинен був виїхати служити в одну з фортець, але був залишений в училищі в якості репетитора в класах малювання і архітектури. Це дозволило К. Трутовському як вільному слухачу займатися в Академії мистецтв в класі історичного живопису у Ф.А. Бруні. У роки навчання зблизився з художниками Л.Ф. Лагоріо, О.Е. Бейдеманом, О.О. Агіном, а також з деякими членами гуртка М.В. Петрашевського.

У 1849 році в зв’язку зі смертю матері К. Трутовський виїхав з Петербурга. У 1850 році оселився спочатку в селі Поповка, Харківської губернії, а потім в селі Яковлівка, Курської губернії. Зблизився з письменником С.Т. Аксаковим, одружившись на його племінниці. У 1854 році подружився з художником І.І. Соколовим.

У 1856 році за картини народних сцен К. Трутовський отримав звання вільного некласного художника. А в 1861 році за картину “Хоровод в Курській губернії” удостоєний звання академіка.

З самого початку свого творчого шляху художник захопився зображенням народних сцен, він знаходив теми для картин в українській глибинці. “Малоросія, – писав він, – справила на мене чарівне враження… З жаром я почав малювати все, що мені траплялося на очі”. Такими були звичайнісінькі сценки з життя простих людей.

Закохавшись в Україну, К. Трутовський намагався показати життя таким, яким воно є, в її кращих проявах. Він не шукав недоліки, а навпаки, хотів показати простоту і, одночасно, мудрість народу, торжество народних звичаїв і тонкий український гумор. Милування і захват від селянських образів властиві багатьом раннім картинам художника. В українській глибинці К. Трутовський пізнав справжню чарівність народних характерів.

У 1857 художник здійснив поїздку до Німеччини, відвідав Берлін, Дрезден, Дюссельдорф, в 1860-х побував в Англії, Франції, Німеччині, Бельгії, Австрії. За кордоном К. Трутовського особливо захопив живопис старих майстрів: Веронезе, Рафаеля, Гвідо Рені, Рубенса та інших фламандців. Однак через хворобу дружини йому довелося перервати поїздку і повернутися в Росію.

Після смерті дружини в 1858 році він виїхав до Петербурга. У столиці К. Трутовський зблизився з видними письменниками і художниками – Т.Г. Шевченко, І.С. Тургенєвим, Д.В. Григоровичем, І.І. Соколовим, О.П. Боголюбовим, Л.Ф. Лагоріо і ін. Художник був в числі відвідувачів відомих в той час вечорів – спочатку “серед” потім “п’ятниць” петербурзьких художників у Ф.П. Толстого, а з утворенням Артілі І.М. Крамського в 1864 році ще і “четвергів” цього мистецького об’єднання.

Панівні в той час погляди на російську дійсність відбилися і на творчості художника. Захват від українських селян з їх світлим оптимізмом змінився невеселими святами бідної Курської губернії та злосливою критикою життя провінційного дворянства.

К. Трутовський писав реалістичні картини, чуйно реагуючи на всі характерні явища в житті села, зображував селян за роботою, відпочинком і побутом. При цьому його симпатії були завжди на боці простих людей. Такі критичні мотиви, властиві картинам К. Трутовського, пояснюються впливом на нього ідей, які обговорювалися в цей час серед петербурзьких художників і письменників. Академія мистецтв тепер нагороджувала медалями художників народних сцен, тоді як ще зовсім недавно жанровий живопис не був у неї в пошані.

К. Трутовський став помічати недоліки не тільки в середовищі поміщиків, а й у простих селян. Не випадково в його творчості з’являлися сюжети, як в полотні “Де була?”. Хоча в цілому для К. Трутовського, який з щирою симпатією ставився до простого народу, подібні сюжети були не характерні.

К. Трутовський захопився творами М.В. Гоголя. У його доробку він знайшов для себе опису того, що він сам багато разів бачив, подорожуючи по Україні, а саме: національні характери, звичаї, поетичне почуття, яке потім стало основою його власної творчості. Художник особливо любив “Вечори на хуторі біля Диканьки”. Це захоплення було настільки велике, що К. Трутовський написав кілька картин, що ілюструють твори великого письменника. Не міг він і  оминути своєю увагою особистість Т.Г. Шевченко, з яким був знайомий ще в Петербурзі. Великий український поет і художник в одній з картин К. Трутовського зображений сидячим на пагорбі на тлі Дніпра та безкраїх українських далей.

Закоханість майстра в Україну була настільки велика, що зараз його, пов’язаного як з російською, так і з українською культурою, частіше називають тільки українським художником. Дійсно, найкращі його картини, що показують народне життя, пов’язані здебільшого з Україною і її традиціями. Його “душа, повна Гоголем”, завжди прагнула до України. Навіть живучи в Москві, К. Трутовський віддавав перевагу сільському життю, регулярно виїжджаючи в свою улюблену Україну.