Тархов Микола
Народжений в купецької сім’ї, ще будучи дитиною, Микола Тархов (1871-1930) завжди хотів здійснити свою мрію, вчитися малювати.
Початкову освіту М. Тархов отримав в Набілківському комерційному училищі – одному з кращих в Москві середніх навчальних закладів, де крім загальноосвітніх предметів викладали типографське мистецтво, різні ремесла і бухгалтерський облік.
У 1894 році М. Тархов зважився на вступ в Московське училище живопису, скульптури та архітектури. Але по ряду багатьох причин не витримав іспитів. Однак, незважаючи на це, він продовжував займатися живописом, його неймовірне бажання стати живописцем і готовність використовувати для цього кожен подарований долею випадок привів його до знайомства з К. Коровіним. Тархову було дозволено відвідувати його майстерню у Земляного валу, в будинку Арцибушева, де майбутній художник вчився писати поставлену модель.
У 1898 Микола Тархов разом з приятелем Миколою Міліоті ненадовго відправився в Париж. Повернувшись до Росії, через рік знову поїхав до Парижа. Більше на батьківщину художник не повернувся. Щоб підтримати М. Тархова далеко від батьківщини, друзі допомогли продати його відому нині роботу “Кози на сонці” (1904) в Третьяковську галерею.
Особливість робіт майстра полягає в тому, що він пише як сторонній спостерігач, не як художник, що довго і ретельно продумує композицію, а як натхненний співак, що квапиться проспівати саме цю пісню, саме в цю хвилину. Художник дійсно писав швидко, прагнучи відобразити щохвилинний стан.
У своїх роботах він зберігає імпресіоністичну безпосередність сприйняття, в той час як рамки мальовничого рішення даного стилю були йому тісні. “Поруч з дзвінкими акордами М. Тархова, його дзвінкою жовтизною, його відвертими захопленнями від синіх, червоних і зелених фарб, не тільки Волкови і Клевери здадуться остаточно поганими… Чому б кому-небудь не послухати мене, не спробувати викинути зі своїх кімнат всяку погань, що висить і кривляється на стінках у них… а замість того повісити радісні картини Тархова?” – так захоплено говорив О. Бенуа про творчість художника.
Картина “Натюрморт з кішками і квітами” відкриває перед глядачем своєрідну творчу таємницю. У цій надзвичайно щирій і безпосередній роботі художнику вдалося возз’єднати багатобарвність палітри, складність гами і декоративність листа. Пензель майстра залишає великі розмашисті мазки, тим самим, підтверджуючи головну задачу – фіксацію швидко змінюваної миті.
Звертають на себе увагу колірне рішення: теплі яскраві і строкаті тони хризантем, що стоять у вазонах, зіставлені дрібно прописаному холодному фону. Також картині притаманна новаторська композиційна побудова – відсутність простору і глибини – все це схоже на “фотографічне розкадрування” натури. Погляд глядача бачить зображення-кадр, вихоплює з різноманітності навколишнього життя конкретний момент. Для художника надзвичайно важлива фактурність самого живопису, вона набуває певної щільності, стаючи більш пастозною.
Частим об’єктом його живопису, крім провінційних французьких сюжетів або міських паризьких пейзажів, ставали різні тварини – кури, півні, собаки, кролики, вівці, свині і його улюблені кози і коти. Коти є одним з найулюбленіших “домашніх” сюжетів художника.
Головною особливістю творчості Тархова завжди залишалася камерність сюжету, безпосередність, щирість і радість зупинившихся миттєвостей життя.