Отоніель Жан-Мішель

Творчий шлях митця співпав із кризою СНІДу, тож невипадково Отоніель використовує різні мистецькі способи, щоб натякнути на втрату і відчай: тріщини в ідеальних поверхнях арт-об’єктів, сцени незвичайної химерності, негативні простори, а на початку творчої кар’єри – навіть такі перехідні матеріали, як сірка.

Найбільш впізнаваними є скляні скульптури Отоніеля, що схожі на дорогоцінні камені, які, наче величезні намиста, прикрашають громадські сади та парки, або застигли у неймовірних закручених формах та «складені» до величезних «скриньок» – приміщень світових галерей. Митець особливо зацікавлений склом через його здатність до маніпуляцій та трансформації. Майстер використовує цей матеріал і для написання текстів, і для створення розкішних інсталяцій, таких як ліжко зі скляних кульок та мізансцена з маріонеток. Серед своїх натхненників Отоніель називає Костянтина Бранкузі, Софі Калль і Фелікса Гонзалеса-Торреса. Роботи митця зберігаються у МоМА, Центрі Помпіду та багатьох інших світових музеях та галереях.