Маймон Мойсей
Представлена робота “Звичайна історія” датована 1902 роком, в тому ж році експонувалася на Х виставці художників Санкт-Петербурга. Властива цій картині класичність побудови, увага до деталей, змістовність акцентів кольору і світла притаманні всій творчості М.Л. Маймона, який тяжів до реалізму. Художник прагнув в своїх творах розкрити внутрішній світ персонажів, з властивою автору легкістю.
На картині зображені чоловік і жінка, які мило спілкуються на веранді заміського будинку на тлі красивого весняного пейзажу. Порівнюючи зображеного чоловіка з фотографією М.Л. Маймона, можна припустити, що це автопортрет художника.
Мойсей (Мойше) Львович Маймон (1860-1924) – живописець і графік.
М. Маймон став відомим завдяки своїм роботам на біблійну тематику. Найвідоміша картина з цієї серії “Маррани” (“Таємний сейдер в Іспанії за часів інквізиції”, 1893). За цю картину Російська академія мистецтв присудила М. Маймону звання академіка, і він став одним з перших в Росії художників-євреїв, удостоєних цього звання. Також серед творів М.Л. Маймона є ряд картин на теми російської історії, побутових сцен і портретів.
Майбутній художник народився в єврейській родині, його дід був відомий єврейський письменник Олександр Зискинд Маймон. До 13 років навчався в хедері (єврейській школі для хлопчиків). Потім служив прикажчиком у різних містах Литви, беручи уроки малювання. Навчався у Варшавській художній школі. У 1880 році вступає до Академії Мистецтв в Санкт-Петербурзі, де його однокласниками були М.Ц. Мане, І. Гінцбург та інші. У 1887 випускається з Академії Мистецтв, отримавши золоту медаль за дипломну роботу “Смерть Івана Грозного”.
З 1889 починає виставлятися на академічних виставках в Петербурзі, а також у Москві, Варшаві, Кенігсберзі, Лондоні, Амстердамі, Сент-Луїсі та інших містах. У 1910-1920 М.Л. Маймон викладав малювання в різних столичних навчальних закладах, з 1919 читав лекції з історії мистецтва євреїв в Єврейському університеті Петрограда.
У 1916 році стає членом щойно заснованого “Єврейського товариства заохочення художників”. Мойсей Маймон друкував статті з мистецтва та спогади в збірниках “Ха-горєн” (1898), “Ха-ган” (1900), в журналах “Схід”, “Майбутність” (1899-1904) і “Єврейський літопис” (1923-1924), в якій була також анонсована його неопублікована робота “Антисемітизм в мистецтві”.
М. Маймона можна віднести до ідеологів свого покоління, тому що на відміну від багатьох інших своїх сучасників, він зміг висловити деякі ідеї у вербальній формі. Володіючи літературними здібностями, він опублікував чимало публіцистичних та художньо-критичних статей на івриті і російською мовою в різних єврейських виданнях в Росії. Таким чином, М. Маймон вніс значний вклад у розвиток єврейської художньої критики і був одним із піонерів цього жанру в літературі на івриті.