Ісупов Олексій
Картина “Хлопчик з кошеням” пронизана почуттям тепла і ніжності. Робота написана у вільній, сміливій живописній манері, для неї характерна притаманна автору вишукана колористична гама. Хлопчик притиснув кошеня, немов перелякана дитина іграшку. Прагнучи до максимально точного відтворення пошарпаного, залатаного одягу дитини і навколишнього оточення, О. Ісупов надає зображенню риси натуралізму, при цьому уникає сухості художньої мови. Різноманітні деталі одягу, влучно помічені і скрупульозно виписані художником, викликають почуття глибокої симпатії і розчулення. Робота занурює глядача в романтичний світ дитинства.
Ісупов Олексій Володимирович (1889-1957) – живописець і графік, який працював в різних жанрах, від портрета до анімалістики. Працюючи в Росії, художник був близький до імпресіоністів, пізніше до майстрів “Бубнового валету”, а за кордоном дотримувався стилістики модерну.
Народився О.В. Ісупов в м. Вятка, Росія. Син різьбяра по дереву і учень іконописця в 1908 приїхав з Вятки до Москви і вступив до Московського училища живопису, скульптури та архітектури. Серед вчителів Олексія Ісупова були А.Е. Архипов. А.М. Васнєцов, К.О. Коровін, В.А. Сєров, які сприяли розвитку неординарного таланту юнака. На 41-й виставці Товариства художників-передвижників, що відбулася в 1912, експонувалися картини А. Ісупова: “Таганай в хмарах”, “Малий Таганай”, “Кручі”, “Лісове озеро”, які написані в Златоусті.
Перша світова війна порушила природний хід становлення молодого художника, на той час він закінчив училище (1913) і активно бере участь в різних виставках. У 1914 році О. Ісупова призвали до армії, в запасний полк. Службу він проходив в Туркестані.
Зі встановленням радянської влади в Середній Азії художнику доводилося заробляти на життя оформленням книжок, і якийсь час викладати в Ташкентській художній школі (1918-1921). Серед його учнів – М. Карахан, М. Купріянов, С. Чуйков.
Перебуваючи в Самарканді, художник за завданням комісії, піклувалася про долю пам’ятників історії і культури, копіював мозаїчні панно, переносив на полотно і папір зразки місцевої архітектури. Одночасно починалася нова сторінка в творчості майстра. Традиції, народний побут, природа цього краю протягом тривалого часу надихали О. Ісупова.
До Москви О. Ісупов повернувся в 1921 році. Одружився з дочкою оренбурзького купця Тамарою Миколаївною Івановою. Однак важка хвороба змусила художника залишити Росію і оселитися в 1925 в Італії, де він швидко завоював визнання і отримав європейську популярність завдяки своїм картинам на італійські мотиви. Підписувався художник під псевдонімом Алессіо Іссупов.
Перша персональна виставка його робіт відбулася в Римі вже через рік після приїзду. Картини Олексія Ісупова стали, як писали в той час газетярі, “одкровенням для Риму”, його називали “хвилюючим живописцем”. Незабаром майстер купив власну віллу, придбав відмінну майстерню в центрі Риму. Але і в Італії майстер пише російські пейзажі, бере участь в радянських виставках за кордоном, підтримує тісний зв’язок зі співвітчизниками. Багато значило для художника листування зі своїм вчителем по училищу А. Васнєцовим.
Коли в Рим приїжджали діячі радянської культури, зокрема О. Горький, С. Коненков, брати Корини, А. Герасимов, Ісупов не упускав щасливої можливості спілкування з ними. У роки Другої світової війни майстер брав діяльну участь в русі італійського Опору. Відомо, що під час війни в будинку художника часом ховалися солдати Червоної Армії, які втекли з полону.
У липні 1957 року закінчився життєвий шлях Олексія Володимировича Ісупова. За заповітом художника частина робіт з майстерні в Римі була передана в дар Державній Третьяковській галереї. Інші картини зберігаються в Кіровському обласному художньому музеї, Тульському художньому музеї, Національній галереї сучасного мистецтва в Римі, Галереї сучасного мистецтва в Мілані, галереї Уффіці у Флоренції та ін.