Каме Кнгварреє Емілі

Емілі Каме Кнгварреє — художниця народу анматйєр, чия практика стала ключовою для визнання мистецтва корінних народів Австралії в сучасному мистецтві. Народилась близько 1910 року в Алхалкере — своїй родовій Землі в регіоні Утопія Центральної Австралії — вона більшу частину життя працювала на скотарських станціях і брала участь у церемоніальних практиках старша хранителька жіночих сакральних місць свого народу. Упродовж десятиліть її творчість була пов’язана з церемоніальними та спільнотними практиками і не була залучена до артринку.

У 1977 році Кнгварреє почала працювати з батиком — технікою розпису тканини за допомогою воску й фарб — як учасниця-засновниця жіночої батикової групи Утопії, що стало важливим етапом у видимості художньої практики корінних жінок. У 1988 році вона перейшла до акрилового живопису на полотні в межах проєкту, ініційованого Central Australian Aboriginal Media Association (CAAMA), що швидко вивело її роботи на національні та міжнародні виставки. Упродовж наступних восьми років Кнгварреє створила масштабний корпус живопису з різними формальними мовами — від крапкових полів і ліній до кольорових площин і жестового письма, пов’язаних із знаннями та церемоніальними традиціями народу анматйєр.

На початку 1990-х її роботи увійшли до провідних інституційних контекстів. У 1993 році вона представляла Австралію на Венеційській бієнале разом з Івонн Кулматрі та Джуді Вотсон. Після її смерті у 1996 році відбулися великі ретроспективи, зокрема в Queensland Art Gallery (1998), а також міжнародні оглядові виставки в Японії, Європі та Австралії. Її роботи експонувалися в National Gallery of Australia, Tate Modern, Centre Pompidou та Gagosian.

Практика Кнгварреє не піддається класифікації в межах західної абстракції, попри формальні порівняння. Її живопис функціонує в межах корінної епістемології, де знак є формою передачі знань, церемоніальної спадковості та просторового уявлення про Землю. Сьогодні її творчість розглядається як фундаментальна точка відліку для мистецтва корінних народів Австралії та як виклик євроцентристським моделям модернізму й абстракції.