Синякова Марія

Весна 86х73 см, полотно, олія
Дата народження: 1890

Синякова-Уречіна (в дівоцтві Синякова) Марія Михайлівна народилася в 1890 році в селі Червона Поляна Зміївського повіту Харківської губернії в родині ювеліра церковних предметів.

Синякова була третьою за віком серед п’яти дочок. Їх називали музами російського футуризму: сестри були знайомі з Маяковським і Пастернаком, Хлебниковим і Асєєвим, Бурлюком і Божидаром. На відміну від старших сестер Марія вибрала не музику, а живопис.

Освіта

Вона вчилася в Харківській міській школі малювання і живопису. У 1910-1911 роках Марія Синякова вчилася в Харківській студії Є. Агафонова «Блакитна лілія», орієнтованої на естетику модерну і символізму.

Творчий шлях

Входила в однойменну групу молодих Харківських художників-авангардистів. У 1909 році ця група провела однойменну виставку. Тоді ж при ній був організований театр-кабаре «Блакитне око», де ставилися п’єси А. Блока, П. Потьомкіна, С. Городецького та інші, і проходили лекції з мистецтва.

Вона була членом харківських художніх угруповань «Викусь» і «Чортополох», однією з авторів футуристичної декларації «Труба марсіан» (Харків, 1916), а також членом об’єднання «Союз семи» (Харків, 1918). Брала участь у футуристичному виданні «Лірен», ілюструвала поезії Григорія Петникова, Олексія Кручених, Миколи Асєєва.

У 1910 році за сприяння Давида Бурлюка, побувала в Німеччині, де виставилася з роботами в Мюнхені разом з Пікассо, Кандинским. У музеях Німеччини вивчала живопис німецьких і нідерландських старих майстрів.

У 1913 році Марія Михайлівна разом з двома сестрами їде в Москву, вчиться в художній студії І.І. Машкова та Ф.І. Рерберга, і пов’язує життя з футуризмом.

У 1914 році вийшла заміж за художника Арсенія Мойсейовича Уречіна. Разом з чоловіком вона подорожує по Центральній Азії, знайомиться з монгольським мистецтвом.

У 1914 році починається Перша світова війна і Синякова повертається з Москви до Харкова, де живе у своєму маєтку в Червоній галявині.

У 1922 році художниця назавжди переїжджає до Москви. Починає розвивати нові суворі форми в чорно-білій графіці та книжкової ілюстрації. Створила серію шаржових портретів письменників: Осипа Брика, Н. Асєєва, В. Шкловського, Д. Петровського, В. Брюсова, А. Ахматової, С. Єсеніна, Маяковського.

В кінці 1920 і 1930-х років художниця відійшла від живопису і зайнялася художнім оформлених книг в тому числі віршованих для дорослих і дітей.

Під час війни М. Синякова була в евакуації й жила разом з Мариною Цвєтаєвої в одному будинку. З робіт 1940 років збереглося небагато її портретів і книжкові ілюстрації до стародавнього французького епосу «Пісня про Роланда» (1943).

У 1952 Марію Синякову виключили зі Спілки художників за «повзання перед західним мистецтвом».

У 1950-х роках їй довелося заробляти на життя розфарбовуванням іграшок і малюванням лікарських рослин для довідкового атласу.

У 1970-х роках вона брала участь в дисидентському русі, через що її не надто вітали в колах художнього офіціозу – навіть коли футуризм став модним.

Марія Михайлівна Синякова-Уречіна померла 30 травня 1984 року в Москві у віці 94 років.

Читати повністю про автора Згорнути