Харламов Олексій

Маленька швачка 76х54,6 см, олія, полотно, 1910
Дата народження: (English) 1840

Олексій Олексійович Харламов (1840-1925) народився в багатодітній кріпацькій сім’ї, яка пізніше звільнилася від кріпацтва і перейшла в міщанське стан.

Про його дитинство і юнацтво, на жаль, не збереглося докладних відомостей, тому важко сказати завдяки яким доленосним подіям Харламов вже в 14 років став вільним слухачем в історичному класі Петербурзької Академії Мистецтв. Навчався у професора О.Т. Маркова. Під час навчання отримував безліч нагород, серед яких були як срібні, так і золоті медалі.

У 1868 році отримав право на художню пенсіонерську поїздку від Академії мистецтв і був відряджений до Німеччини, потім якийсь час художник жив в Парижі, а через два роки під час франко-прусської війни разом з О.П. Боголюбовим і К.Ф. Гуном поїхав до Бельгії.

У 1871 році оселився в Гаазі, де продовжував вивчати улюблених “Старих майстрів” Рембрандта і Веласкеса. Через рік О. Харламов повернувся в Париж і поставив собі за мету завоювати увагу публіки визнаної європейської столиці мистецтва. О. Харламов пішов учнем в майстерню знаменитого в той час французького художника Леона Бонна, визнаного майстра дитячих образів, у якого він перейняв і вдосконалив техніку і тематику так подобавшихся йому дитячих і дівочих образів. Це принесло йому гучну популярність успішного художника французького Салону.

Успіх О. Харламова часто дратував співвітчизників, вони не рідко критикували “салонність” його живопису. Але з тією ж силою їм захоплювалися такі сучасники як Е. Золя, О. Боголюбов, І. Тургенєв, П. Віардо і багато інших.

О. Харламов часто звертався до написання портретів маленьких дівчаток або камерних сценок за участю дітей. Саме такою є картина “У колисці”. Цей сюжет зустрічається досить часто в творчості художника. У ньому описаний дитячий світ, сповнений радощів і турбот, ігр та дитячих взаємин один з одним.

На даному полотні О. Харламов зображує турботу старшої дитини про молодшого, сплячому в колисці. У виконанні подібних сценок художник бачив можливість спробувати наблизитися до живописної техніці голландських майстрів, зокрема Рембрандта.

Дійсно, подібно великому голландцеві, російський художник поміщав своїх маленьких героїв у свідомо темні інтер’єри для того, що б вони, їх одяг, деякі навколишні предмети, або деколи навіть стіни немов “випромінювали” світло. Відображаючи собою світло що проникає, всі ці деталі контрастують з темними неосвітленими місцями інтер’єру, що додає картині якийсь ефект “класичності”, як ніби-то картина написана двома століттями раніше, під час світанку мистецтва старих майстрів.

Харламов завжди прагнув передати світ почуттів маленьких дітей. У їхніх обличчях часом читається смуток, трепет, іноді легкий переляк або навпаки пустощі і кокетство. Вдивляючись в дитячі образи, глядач сподівається глибше пізнати їх внутрішній світ, але незабаром ловить себе на думці, що зрозуміти їх до кінця все одно не вдасться, так як найпотаємніше вони все одно приховали глибоко в собі.

Творчість О. Харламова включає в себе всі класичні теми жанрового живопису. Художник часто зображував молодих швачок і майстринь, повертаючись до цієї теми протягом усієї своєї творчості. Його завжди привертав образ дівчини, поглиненої своєю роботою.

Картину “Маленька Швачка” О. Харламов написав вільними мазками, найбільш яскраво вираженими в декоративних деталях, що є характерною рисою робіт художника періоду початку століття.

На рубежі століть Харламов поступово відійшов від свого “класичного” коричневого колориту. У своїх картинах він став зображати своїх моделей не на темному контрастному тлі, а, навпаки, в світлому оточенні.

Вміщена в залитий світлом сільський інтер’єр дівчинка, швидше за все, позувала у відомому в той час для багатьох художників французькому передмісті. Починаючи з 1860-х, і потім регулярно після 1872 року Російське Товариство художників виїжджало з Парижа на літо в сільську місцевість Вуль-Ле-Роз. Цей популярний морський курорт близько Нормандії залучав як живописців, так і поетів і часто служив натхненням для написання таких картин, як наприклад пейзажі В. Полєнова та І. Рєпіна. О. Харламова подобалися околиці Вуль-Ле-Роза, і він навіть купив там будинок з величезною майстерні, в якій, мабуть, працював над даними портретом.

Важко визначити стиль О.О. Харламова. У його роботах чітко виражена прихильність врівноваженим композиційним рішенням і суворому малюнку властивому “старим майстрам”, так само вони поєднують риси реалізму, романтизму і сентиментальності. О. Харламов написав безліч портретів юних дівчат, створюючи вічно привабливі образи невинності і юності, які стали виразною рисою сюжетів “харламовського” живопису.

Читати повністю про автора Згорнути

Роботи В КОЛЕКЦІЇ

Роботи В КОЛЕКЦІЇ