Єгоров Юрій

Дівчина зі стрілою Полотно, олія
Дата народження: 1926
Місце проживання: Одеса

Юрій Миколайович Єгоров (27 січня 1926, Сталінград, СРСР — 12 жовтня 2008, Одеса, Україна) — один з найвизначніших українських художників другої половини двадцятого століття, класик одеської школи живопису. Займався станковим і монументальним живописом, графікою, створював гобелени, кераміку, вітражі, мозаїки.

Єгоров народився у Сталінграді. Батьки були балетними танцівниками. Особистість чутливого хлопчика формувалася під впливом романтичного музичного театру, де проявлявся піднесений стан людини, що надалі стане визначальною якістю героїв картин художника. У творчості Єгорова він проявився у зверненні до монументальних технік: розпису, мозаїки, гобелену.

У 1941 разом з трупою Одеського оперного театру сім’я Єгорових була евакуйована до Ташкенту, а потім переїхала до Красноярська. Там він познайомився з київськими художниками Степаном Андрійовичем Кириченко і Зінаїдою Волковіцькою, які стали його першими вчителями.

У 16 років художник-початківець вступив до Спілки художників м. Красноярськ. Повернувшись в 1946 до Одеси, Ю. Єгоров був прийнятий одразу на IV курс живописного відділення художнього училища, де навчався у майстерні професора Теофіла Фраєрмана.

У 1948 р. він вступив до Ленінградського державного інституту живопису, скульптури та архітектури ім. І. Рєпіна при Академії мистецтв СРСР. Будучи студентом IV курсу, він перейшов на IV курс факультету монументального живопису Вищого художньо-промислового училища ім. В. Мухіної, де його вчителями були К. Л. Йогансон, Г. О. Рубльов, Г А. Савінов.

У 1955 році Ю. М. Єгоров переїхав до Одеси, де до 1957 року викладав в Одеському художньому училищі ім. М. Б. Грекова, був ректором Одеської Академії мистецтв (1995—1997).

З початку 60-х навколо Єгорова гуртувалася творча молодь, яка згодом сформувала «одеський нонконформізм». Фактично Єгоров не був нонконформістом, проте всіляко допомагав і підтримував молодих художників, які обрали складний шлях протистояння системі. Саме Єгоров чітко поставив питання про одеську школу живопису і сформував її основні постулати, ставши таким чином, одночасно ставши й найяскравішим представником, й теоретиком цього напрямку.

Учасник численних вітчизняних і закордонний художніх виставок живопису, графіки та монументального мистецтва. З 1958 року член Спілки художників УРСР, а в 1989 — присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв УРСР». Народний художник України (2008). Після смерті художника, у червні 2009 року, у Музеї сучасного мистецтва Одеси було відкрито зал постійної експозиції його творів.

Читати повністю про автора Згорнути

Роботи В КОЛЕКЦІЇ

Роботи В КОЛЕКЦІЇ