Намагаючись досягти “елегантної вульгарності”, художниця фіксує в скульптурі моменти, які непередбачуваним чином визначають нашу смертність. Часто в її роботах лишається дуже тонка грань між еротичними і похмурими, макабричними задумами – так художниця нарочито підкреслює співіснування життя і смерті, сусідство задоволення і забуття.