Косарєв Борис

Борис Васильович Косарєв (1897-1994) – відомий український графік і театральний художник.

Народився в родині слюсаря техніка. Батько не вважав творчість спеціальністю і погодився на художню освіту для сина тільки в тому випадку, якщо той не надійде в Міське технічне училище. Заваливши вступні іспити в училище, навесні 1911 Б. Косарев вступив в Художньо-ремісничу навчальну майстерню декоративного живопису Харківського товариства грамотності. Крім професійних та загальноосвітніх предметів там викладали також креслення і народний орнамент. Його товаришами по школі були Г. Цапок, В. Єрмілов.

У 1915 Б. Косарев без іспитів був зарахований до Харківського Художнього училища, де навчався у О.О. Кокель – живопису, у М.Р. Пестрикова – малюнку і у О.М. Любимова – роботі з темперою та клейовими фарбами. Основними предметами протягом усіх трьох років навчання були станковий живопис і малюнок. В 1915 Б. Косарев пробує свої сили як помічник декоратора під керівництвом М.Я. Офенгендта в Харківському Літньому театрі оперети.

З 1916 року Б. Косарев сповідує естетичні ідеали футуризму, входить до групи харківських кубофутуристів “Союз Семи”. В цей же час разом з Міщенко Б. Косарев оформив кілька номерів журналу “Колосся”, а з Бобрицьким і Г. Цапко, з якими його пов’язували найбільш тісні творчі та особисті стосунки, – приміщення артистичного театру-кабаре “будинок артиста”. Ця його робота викликала підвищений інтерес завдяки своєму високому художньому рівню. Розпис хвалили В. Маяковський, режисер М. Євреїнов, художник Акімов та ін.

Влітку 1919 Художник, уникаючи мобілізації, поїхав до Одеси. Там познайомився з І. Бабелем, завдяки якому отримав роботу в Губіздаті. Пізніше Б. Косарев очолив майстерню ЮгРОСТА. Під час перебування в Одесі (1920-1921) художник брав участь в розписування агітпоїздів і залу засідань губревкому, в оформленні вул. Пушкінської до Конгресу III інтернаціоналу, періодично оформляв безліч вистав.

У червні 1921 очолювана Б. Косаревим майстерня ЮгРОСТА була переведена до Харкова. Продовжуючи керувати нею, він відновив свою роботу в театрі. Художника запрошують працювати в перший в Україні Дитячий театр.

Представлена ​​робота відноситься до періоду збільшення супрематизмом і футуризмом.

Єдина прижиттєва персональна виставка відбулася в 1960-х. Його роботи зберігаються в музеях Італії, США, Франції, Югославії, Росії та України.