Маковський Костянтин

Портрет Марії Маковської 66х57 см, олія, полотно
Про роботу

Жіночі портрети завжди займали важливе місце в творчості художника і вдавалися йому особливо. Блискуче передана обстановка, наряди, тканини, хутро та прикраси грали важливу роль в створенні образів. Свобода, барвистість і розкутість мазка, різноманітна фактура живопису стали характерними особливостями робіт художника. Не виключенням є портрет Марії Маковської, представлений в даній колекції. Художник створив образ близької йому людини, наповненої ліричними і ніжними почуттями. Даному полотну притаманні вишуканість і легкість, сміливість і рухливість пензля, а також свіжість сприйняття образу.

Читати повністю про роботу Згорнути

Костянтин Єгорович Маковський (1839-1915) прожив довге цікаве життя знаменитого художника. Рано визначившись у виборі свого шляху, він успішно зробив кар’єру не тільки затребуваного і популярного портретиста, але, також, прекрасного майстра помпезних “боярських” і так званих “псевдоруських” сюжетів.

Роботи майстра охоче купувалися вітчизняними і зарубіжними колекціонерами, після чого багато робіт художника осіли в приватних колекціях різних країн світу.

К. Маковський також відомий своїми барвистими сюжетами на тему російської народної казки. Наприклад, картина “Русалки” була куплена Імператором Олександром ІІ для ермітажної колекції. Крім цього жанру художник працював над орієнталістичними сюжетами і писав безліч декоративних панно, які донині прикрашають помпезні палацові інтер’єри.

Костянтин Маковський народився в московській сім’ї художника Є.І. Маковського в 1839 році. Брати художника Володимир, Микола і Олександр – відомі пейзажисти. Також у К. Маковського була сестра Марія, зображена на портреті в колекції, яка вибрала кар’єру співачки.

Увага до Маковського з боку імператора Олександра ІІ на самому початку його творчого шляху сприяла тому, що художник швидко став популярним. Його майстерня на Дворцовій площі була відома серед аристократії і вищої буржуазії. Він писав портрети найвідоміших світських персон свого часу.

Жіночі портрети завжди займали важливе місце в творчості художника і особливо йому вдавалися. Блискуче передані обстановка, наряди, тканини, хутро та прикраси грали важливу роль в створенні образів. Свобода, барвистість і розкутість мазка, різноманітна фактура живопису стали характерними особливостями робіт художника.

Костянтину Маковському довелося покинути Петербурзьку Академію Мистецтв, приєднавшись до числа учасників “бунту чотирнадцяти”, які виступали проти консервативної системи викладання. Однак незабаром після цього він став активним членом знаменитої петербурзької Артілі художників, очолюваної І.М. Крамським.

У 1867 за картини “Оселедниця”, “Бідні Діти”, і за портрети генералів К.П. Кауфмана і П.І. Рокачевського Маковський був удостоєний звання академіка, а через два роки стає професором.

“Смерть Дмитра Самозванця” – значуще полотно, яке не поступається іншим картинам художника на історичні теми, що зберігаються в багатьох музеях. Ця картина відноситься до пізнього періоду творчості художника. В цей час він остаточно сформувався, як художник і став впізнаваний в таких грандіозних історичних полотнах, як “Смерть Петронія”, “Мінін на площі Нижнього Новгороду закликає народ до пожертвування”. У 1907 році картина брала участь в XV виставці Санкт-Петербурзького товариства художників і увійшла в каталог, а роком пізніше була опублікована в журналі “Нива”.

У 1889 на Всесвітній виставці в Парижі за “Смерть Івана Грозного” К. Маковський був нагороджений орденом Почесного легіону і золотою медаллю I класу.

Художник багато подорожував по Близькому Сходу, Сербії, Єгипту, звідки черпав натхнення для своїх орієнталістичних робіт, що описують побутову екзотику і колорит східних народів. Ці картини виконані з етнографічною точністю і наповнені яскравістю екзотичних образів.

Також Маковський відвідав Німеччину, Італію, Францію і Америку. Зокрема в США справив приголомшливий фурор своїми роботами, а саме портретами. Президент Теодор Рузвельт під час аудієнції погодився позувати йому для свого першого президентського портрета, писати який жадали відомі американські художники.

“Я не зарив свого богом даного таланту в землю, але і не використовував його в тій мірі, в якій міг би. Я занадто любив життя, і це заважало мені цілком віддатися мистецтву”, – К.Є. Маковський.

Читати повністю про автора Згорнути

Роботи В КОЛЕКЦІЇ (2)

Роботи В КОЛЕКЦІЇ