Баранов-Россіне Володимир

Володимир Давидович Баранов-Россіне, єврейське ім’я – Шулим Вольф-Лейб Баранов, псевдонім Даніель Россіне (1887-1944) – майстер російського авангарду, живописець і скульптор.

У 1902-1908 отримав освіту учителя креслення і малювання в Одеському художньому училищі. У 1908 році вступив до Вищого художнього училища при Імператорської Академії мистецтв, але був відрахований за невідвідування відразу після першого курсу.

У 1907-1910 роках разом з Михайлом Ларіоновим, Наталею Гончаровою, Давидом Бурлюком, Олександрою Екстер і іншими молодими художниками брав участь в перших виставках російського авангарду: “Стефанос” (Москва, 1907-1908), “Ланка” (Київ, 1908), “Вінок-Стефанос” (Петербург, 1909), “Імпресіоністи” (Петербург, Вільно, Берлін, 1909-1910).

У 1909-1910 роках подорожував по Європі і влаштувався в Парижі. Товаришує з Марком Шагалом, Осипом Цадкіним, Олександром Архипенко, Хаймом Сутіним, Амедео Модільяні, стає мешканцем знаменитого паризького будинку “Вулик”.

В цей час починається його дружба з Робером Делоне і Сонею Делоне, і Баранов захоплюється ідеєю висловити динаміку руху і музикальність ритмів за допомогою “закономірностей” взаємопроникнення основних кольорів спектра.

Виставлявся в Осінньому салоні, Салоні незалежних, а також на виставках авангардистів в Цюріху і Амстердамі. В цей час він бере собі псевдонім Даніель Россіне. У Салоні незалежних він виставив перші поліхромні кубістичні скульптури. Його скульптура “Симфонія №2” привернула загальну увагу. Молодого художника хвалив Гійом Аполлінер.

У живописі першого паризького періоду (1911-1914) переважають пейзажі сезанівського спрямування (“Рожевий замок”, початок 1910-х; “Містечко в Нормандії”, 1912, обидві – приватна колекція; “Червоні будиночки”, 1912, колекція В.В. Царенкова, Лондон), а також композиції, які свідчать про засвоєння уроків кубізму (“Натюрморт зі стільцем”, 1911, приватна колекція; “Кузня”, 1911, Центр Помпіду).

У другий паризький період багато займається живописом, створює абстрактні полотна, що складаються з біоморфних структур і численних варіацій стрічки Мебіуса. Ряд його картин можна віднести до сюрреалістичної абстракції. Поряд з живописом робить поліхромні абстрактні конструкції з різноманітних матеріалів (“Політехнічна скульптура”, 1929).

Під час Першої світової війни жив у Норвегії, де повністю сформувався стиль художника і де відбулася його перша персональна виставка в Осло (тоді – Христиании). Художник поглиблено вивчає проблеми синтезу музики і кольору, продовжуючи ідеї арфистів. В цей час він сконструював “оптофонічне” (кольоромузичне) піаніно і давав перші оптофонічні концерти в Христиании і Стокгольмі.

У 1943 році заарештований гестапо, депортований до Німеччини. Загинув В. Баранов-Россінев концтаборі Аушвіц (Освенцим) в січні 1944 року.