Дубовськой Микола
Картина “Перламутровий захід” – майстерно написана, передає нічний стан природи, викликає сильне емоційне відчуття. Художник описав дивний стан “нічної тиші”. Для втілення цього мотиву він знайшов оригінальне рішення. Раптово висвітлені місячним світлом, хмари тягнуться легкою горизонталлю, що займає майже всю верхню половину картини, відбиваючись у спокійній воді. Земля втрачає свою матеріальність, а й вода – лише дзеркало для неба.
Микола Ніканорович Дубовськой (1859-1918) – російський пейзажист.
Народився художник в сім’ї козака-старшини Області Війська Донського. Ще юнаком, навчаючись у Володимирській військовій гімназії в Києві, він звернув на себе увагу вихователів тим, що використовував весь вільний час для малювання. За порадою директора гімназії, Дубовськой поступив як стипендіат війська Донського до Імператорської Академії мистецтв, де навчався під керівництвом одного з кращих російських пейзажистів М.К. Клодта (1877-1881).
У 1880 році за малюнок з натури і картину “Болото в бурю” Дубовського було нагороджено великими срібними медалями. Він вийшов з Академії мистецтв, не закінчивши курсу. У 1892 році отримав свідоцтво Академії на право викладання малювання і креслення в середніх навчальних закладах. В 1898 році “за популярність на художньому поприщі” художник удостоєний звання академіка.
Починаючи з 1897 року, він постійно обирався в різні комітети і комісії, які діяли в Імператорській Академії мистецтв, дійсний член Академії (з 1900), неодмінний член Ради Академії (з 1915). З 1911 року – професор-керівник пейзажної майстерні у Вищому художньому училищі. Жив і працював у Санкт-Петербурзі.
У 1890-1900-і художник неодноразово здійснював поїздки на Дон, Азовське море, Волгу, на Кавказ; в Кисловодську гостював у М.О. Ярошенко. Літні місяці він часто проводив на етюдах в Сілламяе на Балтійському узбережжі. Відвідав багато європейських країн: Італію, Грецію, Туреччину, Швейцарію, Францію, Німеччину, побував на островах Грецького архіпелагу, на Дунаї.
У 1900 році на Всесвітній виставці в Парижі за картини “Штиль”, “Вид монастиря”, “До вечора” нагороджений малою срібною медаллю, в 1913 році на Міжнародній виставці в Мюнхені за картини “Монастир під Москвою”, “Перед грозою”, ” Чорне море “- малою золотою медаллю.
Ставлячись до молодого покоління передвижників, Дубовськой як член правління Товариства пересувних художніх виставок багато робив для усунення конфліктних ситуацій в товаристві, особливо коли справа стосувалася взаємин “батьків і дітей”. Можливо, завдяки Дубовському, криза в Товаристві не призвела до передчасного припинення його існування.
Картини художника близькі творам А.І. Куїнджі. Символістська, схожа по суті ірреальність забезпечувала новаторство мистецтва Дубовського, в цілому досить традиційного і далекого від якихось модних ефектів.
Пейзажі Дубовського високо оцінив І.І. Левітан, який вважав, що художнику вдавалося в них передати – “не автора, а саму стихію”. Про його відданість мистецтву ходили легенди. Одного разу він так захопився роботою над етюдом з натури, що геть забув про власне вінчання і з’явився в церкву, коли його вже майже перестали чекати.
Всього ж Дубовським було виконано понад 1000 етюдів і 400 картин. Художник заповів Новочеркаську зібрану ним колекцію картин і малюнків російських художників, а також велику кількість своїх творів, які в 1946 увійшли до складу Новочеркаського музею історії донського козацтва.