Ерделі Адальберт

Оголена 58х71 см, олія, полотно, друга чверть XX століття
Про роботу

“Оголена” одна з яскравих робіт художника виконана блискуче і дуже експресивно. Вона нагадує нам твори улюбленого художника А.М. Ерделі, Поля Сезанна. Ця картина очищена від усього несуттєвого і мінливого, від тих поверхневих настирливих характеристик, які зазвичай нам нав’язує салонне мистецтво.

Читати повністю про роботу Згорнути

Адальберт Михайлович Ерделі (Адальберт Михайлович Гриц), (1891-1955) – український живописець, один з основоположників закарпатської школи живопису. Ерделі працював переважно в жанрах портрета, пейзажу, натюрморту.

А.М. Ерделі був спадковим інтелігентом. Його батько – Михайло Гриць працював учителем в селі Климовиця. Прізвище Ерделі (що означає “лісова країна”) батько прийняв як підданий Угорщини в 1901 році.

У 1913 році, під час навчання в Академії Мистецтв в Будапешті під керівництвом І. Ревеса і А. Грюнвальда, молодий художник уже експонується з метрами угорського живопису. Талант художника помітили відомі угорські художники Т. Земплені і К. Ференці, які запропонували Адельберту Ерделі працювати разом. Потім свою майстерність він удосконалював в Мюнхені.

У 1914 році художник повернувся з Мюнхена в Ужгород. У 1927 році А.М. Ерделі разом з І.І. Бокшаєм викладає в першому спеціалізованому мистецькому закладі на всій Закарпатській Україні – Ужгородської публічної школі малювання. Але художник не перестає займатися живописом і постійно експонує свої твори в Європі. Його успіх в 1929 році в Празі, де було представлено 50 полотен, забезпечив митцеві стажування в Парижі за відрядженням міністерства освіти Чехословаччини.

Шквал приголомшливих вражень від знайомства з творчістю постімпресіоністів Кіса ван Донгена, Рауля Дюфі, Андре Дерена, Амедео Модільяні та інших, незвичні пластичні прийоми, інноваційне мислення “дітей Монмартру”, їх художня незалежність вразили і фундаментально перебудували свідомість вже сформованого художника. Поль Сезанн залишиться кумиром Ерделі на все життя.

Уже повернувшись назавжди в Ужгород, його підтримали колеги, обравши в 1931 році головою спільноти діячів образотворчого мистецтва на Підкарпатській Русі. У 1939 році він ініціював заснування Спілки художників Підкарпаття, мріяв створити Академію красних мистецтв в Ужгороді.

Через уроджену інтелігентність і європейської освіченості Ерделі зазнав численних моральних принижень від невігласів комуністичної влади. Його позбавили посад і зарплати в установах, засновником яких він був. Незважаючи на те, що на початку 50-х років на виставках в Києві і Москві інтерес і повагу до закарпатської школі живопису, а відповідно і до А. Ерделі, помітно зростає, художник залишається під пресом провінційно-задушливого ідеологічного нагляду. І в 1955 році Адальберт Михайлович Ерделі помер в Ужгороді.

Читати повністю про автора Згорнути

Роботи В КОЛЕКЦІЇ (1)

Роботи В КОЛЕКЦІЇ