Колесніков Степан

Натюрморт 60х40 см, олія, полотно, 1909
Про роботу

Представлений натюрморт відноситься до 1909 року – часу закінчення Колесніковим Академії мистецтв і пенсіонерської поїздки художника за кордон. Натюрморт написаний легко, пастозно, декоративно розібраний по колірних плямах, вдало підібрані співвідношення величини квітів і їх форма, гра теплих і холодних відтінків. Художник милується як самим натюрмортом, так і технікою написання, показуючи глядачеві своє вміння і майстерність.

Читати повністю про роботу Згорнути

Колесніков Степан Федорович (1879-1955) – український художник-пейзажист, художник побутового жанру. Також багато писав натюрморти, портрети і батальні картини, працював в галузі монументального живопису. Учень Іллі Рєпіна.

Народився в селянській родині. У 1896 малюнки його було взято на Нижегородську виставку, після чого йому була призначена стипендія від земства.

У 1897 році вступив в Одеське художнє училище, де навчався у К. Костанді, і яке закінчив у 1903 році, що дало йому право без іспитів вступити до Імператорської академії мистецтв, де навчався у О.О. Кисельова. Закоханість у фарби природи, її колірне сприйняття С. Колесников перейняв у свого вчителя К. Костанді. З Одеського художнього училища того часу вийшло багато видатних художників, в тому числі і друзі Степана Колесникова – Ісаак Бродський, Давид Бурлюк і Митрофан Мартищенко. С. Колесникову вдалося гідно перейняти і розвинути мальовничі ідеї наставника.

Під час навчання в академії в 1905 за картину “Весна” був нагороджений другою премією на Весняній виставці Імператорської академії мистецтв. У 1909 році за картину “В старій садибі” С. Колесников отримав звання художника і право пенсіонерської поїздки за кордон.

Близько двох років як пенсіонер академії працював у Німеччині, Франції, Бельгії, побував на Капрі, де познайомився з О.М. Горьким. Неодноразово отримував премії Товариства Заохочення Мистецтв на конкурсі ім. А.І. Куїнджі. Художник багато і плідно працював у Бессарабії, Подільських Карпатах, подорожував по Балканам, Болгарії та Сербії; в 1913 році він здійснив подорож на верблюдах по Туркестану і Китаю.

З 1910 року був членом об’єднання “Громада художників”.

Мотиви із зображенням людей на тлі побуту і селянських турбот багаторазово варіювалися в творчості С. Колесникова. Художник часто зображував рибалок, робочих, жанрові сільські сцени, поетично відображав світ українського села.

Журнали та газети того часу відзначали, що С. Колесников був не стільки пейзажистом, скільки жанрист за характером своєї творчості.

У 20-ті роки художнику довелося покинути Росію. Він оселився в Белграді, де викладав малювання в російсько-сербської гімназії, плідно працював сценографом у Народному театрі, виконав розписи плафона головного залу Народного театру, інтер’єру готелю “Палас” та ін.

Можна було позаздрити плодючості художника (на інші виставки він привозив до шістдесяти картин), його успіху. Сучасники відзначали здатності Колесникова в продажу своїх творів. Його картини добре розкуповувалися. У нього навіть було своє прізвисько – “Паганіні гілок”, що зайвий раз свідчило про його популярність.

Помер художник у 1955 році в Белграді. Колесников прожив довге життя знаменитого художника, залишивши після себе велику творчу спадщину.

Твори художника зберігаються в численних музейних та приватних колекціях, зокрема в Державній Третьяковській галереї, Державному Російському музеї і в багатьох інших.

Читати повністю про автора Згорнути

Роботи В КОЛЕКЦІЇ (2)

Роботи В КОЛЕКЦІЇ