Маревна

Маревна (Марія Броніславівна Воробйова-Стебельська) (1892-1984) – художниця та мемуаристика російсько-польського походження, належала до Паризької школи. Розробила оригінальний синтез кубізму і пуантилізму.

Дочка польського дворянина і російської актриси. Про своє дитинство пізніше писала так: “Коли я думаю про своє дитинство, я ніби знову вдихаю аромати дикого степу, сирої деревини на берегах Волги і Казанки, запахи безкрайнього лісу, опалого листя, осені. Я народилася в селі поблизу Чебоксар”.

“Село поблизу Чебоксар” – це місто Маріїнський Посад, нині районний центр Чувашії. Батько був переведений на Кавказ і вона опинилася в Тифлісі, де почала вчитися живопису, а в 1910 році приїхала в Москву, надійшла в Строгановське училище, навчалася разом з Осипом Цадкіним.

У 1912 році переїхала в Париж, оселилася в “Вулику”. Зблизилася з кубістами, подружилася з Пікассо і іншими мешканцями артистичного Монпарнаса, найближче з Емілем Леже і Хаімом Сутіним.

Займалася прикладним мистецтвом, працювала для різних будинків моди. Прізвисько, що стало псевдонімом художниці, їй дав Максим Горький, з яким вона познайомилася на Капрі.

З 1948 року жила в Англії. Створила серію портретів художників Монпарнаса. Учасниця виставок з 1912 року: паризьких салонів – Тюїльрі, Незалежних; російського мистецтва в Лондоні, Парижі; “Неоімпресіонізму”, Нью-Йорк, 1968; “Жінки-художниці Паризької школи”, Женева, 1975 та ін.

Колекція робіт знаходиться в музейних та приватних збірках Парижа, Лондона, Женеви та ін. Написала книгу спогадів “Моє життя з художниками Вулика”, після публікації якої величезна частина її творчого доробку була викуплена музеєм сучасного мистецтва в Женеві “Пті-Пале”.