Зайцев Матвій

Матвій Маркович Зайцев (1880-1940) – російський художник, майстер побутового жанру.

Народився в Могилевській губернії, освіту здобув у Київській художній школі. З 1899 року продовжив навчання в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, де серед його вчителів був В.О. Сєров.

Амбітні помисли юнака підкріплювалися деякими навичками та майстерністю, тому з ранніх років навчання він брав активну участь у виставках. Серед експонованих робіт домінували портрети: “За в’язанням мережива” (1901), “Хлопчик” (1903), “В чорному” (1904), “Пильщик мармуру” (1905), “Сестри” (1906). Після закінчення училища в 1907 році багато робіт М. Зайцева отримали схвальні відгуки сучасників.

У роки, що передували Першій світовій війні, М.М. Зайцев бере участь в міжнародних виставках: у 1909 і 1913 – в Мюнхені, в 1914 – у Венеції. Картини художника демонструвалися на виставках Товариства пересувних художніх виставок і Московського товариства любителів мистецтв, членами яких він був.

Після закриття товариства в 1928 році художник став одним з членів-засновників Об’єднання художників-реалістів (ВОХР) в Москві. Об’єднання проіснувало до 1932 року, свого часу встигнувши провести дві виставки, в яких поряд із засновниками брали участь М. Васнєцов, О. Ісупов, В. Бялиницький-Біруля, М. Пирін, Л. Туржанський та ін. В експозиціях виставки переважали побутовий жанр та пейзаж.

У роки радянської влади М.М. Зайцев продовжував активно працювати, увійшов до Асоціації художників революційної Росії (1922-1927) та Асоціації художників революції (1927-1930).

Тематикою його творів були побутові жанри, портрети та пейзажі. Одними з останніх робіт живописця стали “Автопортрет” та “Московський дворик навесні” – обидві датовані 1939 роком.