Кончаловський Петро

Молотьба 135x76 см, олія, полотно, 1939

Ім’я Петра Петровича Кончаловського (1876-1956) є одним з центральних в російському живописі XX століття.

П. Кончаловський народився в Слов’янську, Харківська губернія. Коли художник був ще дитиною, сім’я Кончаловських влаштувалася в Москві. Батько П. Кончаловського займався літературно-видавничою діяльністю і був знайомий з багатьма відомими майстрами російської культури. У будинку Кончаловських часто бували В. Сєров, М. Врубель. К. Коровін та ін.

Осередок художників став для допитливого хлопчика близьким і бажаним. Уже в гімназичні роки Петро Кончаловський відвідував вечірні класи малювання Строгановского училища. В 1896-1898 роках П. Кончаловський навчався в Парижі в академії Р. Жюльєна. Його наставниками були академік Ж. Бенжамен-Констан і Жан-Поль Лорану. Повернувшись в 1899 році на Батьківщину, він навчався в Петербурзькій Академії мистецтв у В. Савинського, Г. Залемана і П. Ковалевського.

У 1903 році ним була створена картина “На півночі. Рибалки на березі моря”, за яку пізніше Рада Академії присвоїла Кончаловському звання художника. Кончаловський був одним із засновників товариства “Бубновий валет”, перша виставка якого відкрилася в Москві в грудні 1910 року. Об’єднання проіснувало до 1917 року. Його метою було “поширення сучасних понять з питань образотворчих мистецтв”. Членами-засновниками даного суспільства були: П.П. Кончаловський, О.В. Купрін, І.І. Машков і В.В. Різдвяний.

За словами самого художника: “Всіх нас об’єднувала тоді потреба піти в атаку проти старого живопису. Хотілося живопису, що наближається по стилю до середньовічних фресок, згадували Джотто, Кастаньо, Орканом та інших майстри. Це був для нас свого роду “період бурі й натиску”, як при виступі романтиків. Ми вважали, що гостро зроблена тема все одно стане гострою, якою б вона не була в дійсності”.

Головою правління був обраний П.П. Кончаловський (пізніше його змінив А. Купрін). Однак зрештою П. Кончаловський відійшов від ідей російського авангарду і став критикувати різку манеру живопису, притаманну художникам-фовістам.

Після Жовтневої революції прагнення художника побачити і відтворити на полотні нові місця стало ще більш відчутним. Мальовничі серії з’являються після нових поїздок Кончаловського на Захід і по рідній країні.

Живописець захоплювався творчістю П. Сезанна, відчував сильний потяг до європейського мистецтва. Також сильним був вплив на нього його тестя художника В.І. Сурикова, з яким він виїжджав на етюди в Іспанію, пізніше вони працювали по всій Європі. Великим успіхом користувалися його натюрморти, часто виконані в стилі, близькому аналітичному кубізму і фовізму.

У 1931 році Кончаловський їде до Ленінграда, де створює серію пейзажів. Потім він побував в Рязані, незабаром почав писати пейзажі Москви і Підмосков’я.

Розквіт натюрморту в радянському живопису безпосередньо пов’язаний з ім’ям П. Кончаловського. У творчості художника намітився цілком очевидний перелом: прагнення до більш реального зображення натури. У цей час у творчості Кончаловського особливе місце почали займати натюрморти.

З початком Великої Вітчизняної війни художник з родиною залишається в Москві. Починаючи з листопада 1941 року, створює численну кількість натюрмортів. Картинами цього періоду художник як би підсумовує свій творчий досвід.

Натюрморти П. Кончаловського 30-х років відзначені новими рисами. У них художник прагне до більш реального зображення натури. Представлений натюрморт, безумовно, продовжує серію робіт “після бубнововалетного” періоду П.П. Кончаловського.

Читати повністю про автора Згорнути

Роботи В КОЛЕКЦІЇ (3)

Роботи В КОЛЕКЦІЇ