Мурашко Микола
Картина М. Мурашка “Літній пейзаж” виконана в легкій, напівпрозорій кольоровій гамі. Пейзаж витриманий в загальному золотисто-димчастому тоні. Віртуозно і динамічно нанесені мазки передають фактуру листя дерева і зеленувато-охристої трави. Картина написана у властивій художнику легкій манері, мазками майже прозорих фарб, через які просвічує заґрунтоване полотно. Живопис водної гладі річки побудований на включенні в неї блакитних і сірих відтінків, які відображають літнє небо. Земля другого плану, що йде до лінії горизонту, дана легкими мазками світлої охри. Майстерно виконаний пейзаж представляє великий інтерес для вивчення творчої спадщини художника Миколи Мурашка і є одним із вдалих творів майстра.
Мурашко Микола Іванович (1844-1909) – український живописець-пейзажист.
Народився в м. Глухів в родині іконостасного майстра І.З. Мурашко. Здобув освіту в Петербурзькій Імператорській Академії Мистецтв в 1863-1868. З 1868 року жив і працював у Києві.
Його перші графічні роботи у вигляді декількох літографічних альбомів з’являються вже в 60-70 роках XIX ст. Вони призначалися для учнів малювальної школи, яку М. Мурашко заснував в 1875 році. Відомі портрети Тараса Шевченка (1864-1867), Петра Могили та автопортрет. Цікавими літографіями художник проілюстрував казки Г.Х. Андерсена, які були видані в Києві 1878 році.
З 1875 до 1901 М. Мурашко керував Київською малювальною школою. Тут отримали перші ази образотворчої грамоти такі видатні українські художники, як М. Пимоненко, С. Костенко, Г. Світлицький, О. Мурашко, П. Чирков, К. Крижицький та ін.
В малювальній школі викладали відомі українські та російські педагоги-художники, яких згуртував талановитий педагог. Він пристрасно пропагував мистецтво передвижників, відстоював принципи ідейного мистецтва, спонукав своїх учнів свято слідувати цим принципам.
Окрилений успіхом роботи в малювальній школі, Мурашко їде до Петербурга за навчальними посібниками, де спілкується з художниками-передвижників. Так М. Мурашко, познайомившись з багатьма відомими художниками, отримав від них картини та етюди І. Шишкіна, В. Полєнова, К. Брюллова, М. Клодта, О. Литовченко, К. Маковського, В. Орловського. Надалі колекція поступово поповнювалася за рахунок робіт І. Рєпіна, Г. Мясоєдова, В. Маковського, К. Савицького, В. Сєрова та інших, які були зразками для його студентів.
Тридцять два роки присвятив школі М. Мурашко. Він продовжував цікавитися справами в художньому світі, друкувався в газетах. В останні роки М. Мурашко працював над спогадами, які були надруковані за кошти родини Терещенків в 1907 році. Ця рідкісна в мистецьких колах книга витримала три видання.
Діяльність Миколи Мурашка в Україні не забута. Його величезний педагогічний досвід використовується і нині багатьма педагогами в численних студіях, училищах та вищих навчальних закладах.
Не стало М.І. Мурашко в 1909. Він помер у свої 65 років на дачі, яка була в містечку Буча і похований на Лук’янівському кладовищі.