Архипов Абрам
Ескіз до картини “Гості”, за яку в 1915 році А. Архипова удостоєно третьої премії Товариства Куїнджі. Її варіант – повторення “У Гостях” знаходиться в Державному Російському музеї в Санкт-Петербурзі.
Художник майстерно компонує фігури в яскраво залитому сонцем інтер’єрі. У лівій частині полотна зображений “кухонний” натюрморт, який оповідає про типовий побут російських селян. А. Архипов створює відчуття святковості та невгамовної життєрадісності, які наповнюють картини художника на селянську тематику. Оптимістичні образи селянок, які дивляться на нас крізь час, що минув, захоплюють характерністю і індивідуальністю, заворожують своєю буйною стихією і стверджуючою правдою життя.
Абрам Юхимович Архипов (Пиріков) (1862-1930) – російський живописець, народний художник РРФСР (1927), член прокомуністичної АХРР.
Народився в Рязанській губернії. Закінчив Московське училище живопису, скульптури та архітектури по класу побутового жанру. Був учнем у В. Пєрова, О. Саврасова, В. Полєнова, В. Маковського. Навчався в Академії мистецтв у Б. Вілевальде і К. Веніг, П. Чистякова.
Член Товариства пересувних художніх виставок з 1891 року. Вже самі ранні роботи художника звертали увагу глядачів і критиків. У 1880-х отримав звання класного художника і нагороджений медалями, а в 1898 удостоєний звання академіка. А. Архипов був членом Асоціації художників-революціонерів, яка була найбільшим об’єднанням художників-реалістів 20-х років. У 1927 удостоєний звання Народного художника РСФРР.
Митець жив і викладав у Москві, був професором Московського училища живопису, скульптури та архітектури, а за радянських часів викладав у ВХУТЕМАСі (Вищій державній художньо-технічній майстерні). Його учнями були О. Герасимов, Е. Кацман, П. Корін та інші. А. Архипов неодноразово подорожував до Поволжя, щорічно їздив до Білого Моря, де черпав натхнення. Багато подорожував і Європою – побував у Німеччині, Франції, Італії та Австрії.
А.Ю. Архипов відомий своїми роботами, написаними з великою любов’ю і повагою до життя селянства і міської бідноти. Художник виробив свою унікальну експресивну і колоритну мальовничу манеру. З початку 1910-х років він звертається до теми сільського побуту, продовжуючи лінію ліричного селянського жанру, настільки своєрідно, що його роботи завжди легко впізнати. Його картини наповнені народними сюжетами, своєрідністю манери написання, інтенсивно-яскравими і декоративно-звучними фарбами.
У період 1910-х А. Архипов працює над серією портретів рязанських і нижегородських селянок. Образи баб в яскравих хустках, у вишитих сорочках і сарафанах були характерними для творчості художника на тему сільського життя. Це образи міцних, здорових, квітучих жінок з рум’янцем на всю щоку, що знають собі ціну. У їхньому вигляді, позах, жестах – величавість, впевненість, гідність. Незважаючи на узагальненість образів і типовість осіб, художник передає індивідуальні риси своїх персонажів.