Чичкан Ілля та Олександра

Ілля Аркадійович Чичкан (29 серпня 1967, Київ) — сучасний український художник, представник Нової хвилі в українському мистецтві. 2009 року Чичкан брав участь у Венеціанському бієнале, представляючи український павільйон.

Онук Леоніда Чичкана — українського радянського художника-соцреаліста, з 1971 року — професора Київського художнього інституту. Батько — Аркадій Чичкан — український художник-нонконформіст, учасник легендарної «Виставки 13-ти» (1979), що була виявом пасивного опору українського живопису проти соцреалізму. Діти Іллі Чичкана — Давид і Олександра — також відомі як молоді сучасні українські художники.
У 1990-х рр. ім’я Чичкана було пов’язано з художнім рухом «Нова хвиля», що з’явився як український прояв мистецтва трансавангарду (один із напрямів у мистецтві раннього постмодернізму), а також як реакція на ключові зміни, які настали після перебудови.

У 1988—1989 Чичкан і невелика група інших художників, зокрема Олександр Гнилицький, Максим Мамсиков, Василь Цаголов, Валерія Трубіна, Юрій Соломко, Ілля Ісупов, заснували групу під назвою «Паризька Комуна» — за назвою київської вулиці ім. Паризької комуни (зараз — вул. Михайлівська), де розташовувався знаменитий сквот, що слугував більшості з них будинком, майстернею і місцем зустрічей. Мистецтво «Паризької комуни» тих років було присвячено протесту проти бюрократичних культурних інститутів, що залишилися з радянських часів. Сквот проіснував до 1993 року.
Незважаючи на активну участь у групових виставках в Україні та за кордоном, перша персональна виставка Чичкана «Мутація Ген» відбулася лише 1993 року в Києві у виставковій залі Спілки художників.

1994 року в Києві в центрі мистецтв «Брама» відбулася друга персональна виставка — Alter Idem, що тривала лише один день, її перервав сам художник після того, як учасниці жіночого клубу, які засідали в приміщенні галереї, намагалися закрити роботи Чичкана шматками тканини.

Роботи художника виставлялися в провідних галереях і музеях Європи, США і Південної Америки, а також брали участь у престижних міжнародних форумах і фестивалях сучасного мистецтва — бієнале в Сан-Паоло (1996), бієнале сучасного мистецтва в Йоганнесбурзі (1997), Празькій бієнале (2003), Белградській бієнале (2004), європейській бієнале Manifesta (2004), а також Венеціанській бієнале (2009).

2009 року Чичкан представляв Україну на 53-й міжнародній Венеціанській бієнале сучасного мистецтва — найстарішому і найпрестижнішому з усіх світових артфорумів, участь в якому традиційно вважається одним з найвищих досягнень у кар’єрі художника або куратора. Спільно з японським художником Міхаро Ясухіро Чичкан підготував проєкт «Степи мрійників» — тотальну мультимедійну інсталяцію (музика, відео, перформанс) у старовинному Палаццо Пападопполі (Венеція). Частиною цього артпроєкту стало залучення знаменитого українського боксера Володимира Кличка в ролі куратора.

Олександра Чичкан – українська художниця. Виграла національний конкурс міської скульптури “Образ майбутнього” (2011). Брала участь у таких проектах як “Інь” (Центр сучасного мистецтва М17, 2013), Should the world break (Ludmila Bereznitska&Partners Gallery, 2013), а також Ukrainian Fashion Week. Роботи автора знаходяться в багатьох приватних колекціях. Живе і працює в Києві.

Олександра Чичкан народилася в Києві 1988 року в сім’ї відомих художників. “Одного разу Саша прийшла до мене і сказала: “Дерева вмирають, перетворюючись на глянець. Давай дамо їм нове життя, – пояснює Ілля. – І почала вирізати з Мадонн і всяких там Скарлетт Йоганссон мавп і робити колажі. Шкода, щоб природа перетворювалася на макулатуру. А так, завдяки Саші вона перетворюється на мистецтво!”, – говорить про її творчість батько, Ілля Чичкан (інтерв’ю “Батьки і діти: Ілля і Саша Чичкан про глянцеві журнали, талант і спільну виставку” для Vogue.ua від 16.12.17).