Бурхардт Федір

Федот Карлович Бурхардт (1854-1918) був одним з кращих представників так званого “салонного пейзажу”.

Специфічному і неоднозначному мистецтву російського салону, незважаючи на постійні дискусії з боку мистецтвознавців, завжди були притаманні майстерність, артистизм і віртуозність виконання. Націлені на успіх у глядачів художники домагалися шанувальників абстрагованістю тематик своїх картин від гострих соціальних жанрів, користуючись нейтральними і завжди безпрограшними мотивами.

Однак серед художників “салону” часто зустрічалися дійсно блискучі портретисти, майстри найвишуканіших жанрових історичних полотен, віртуозні пейзажисти і живописці побутових жанрів. До числа популярних пейзажистів, що користуються великим успіхом у покупців, можна по праву віднести Ф. Бурхардта. Так само, як і роботи його сучасника, також відомого салонного художника пейзажиста Ю.Ю. Клевера, картини Ф. Бурхардта численні і різноманітні.

Мотиви своїх картин Ф. Бурхардт брав переважно з природи своєї батьківщини, відтворюючи, головним чином або сонячні літні лісові пейзажі, або засніжені зимові ліси і луки.

Художник входив до правління Віленського художнього гуртка, почесними членами якого були В.В. Верещагін, В.Є. Маковський, І.П. Трутнєв і інші. Писав натюрморти, займався станковою графікою. Живописець часто брав участь і широко виставлявся на виставках різноманітних товариств, таких, як Санкт-Петербурзьке Товариство художників, Московське товариство любителів мистецтв, Товариства художників історичного живопису, “Групи художників” і Північного Кружка.