Орловський Володимир

Двоє подорожніх, що йдуть до села в долині 28,6х72,4 см, олія, полотно
Про роботу

Картина “Двоє подорожніх, що йдуть до села в долині” наповнена спокоєм і спогляданням. Орловський часто поміщає в свої картини людей. Поставлені і розташовані в полотнах фігури гармонійно вступають у взаємодію з природою, стаючи її невід’ємними елементами. Цей прийом чітко простежується в даному полотні, яке оповідає нам про взаємини людини і природи, пошуків шляхів зближення цивілізації і навколишнього середовища. Це село, до якого йдуть подорожні, оповите природою – головним джерелом мудрості і мірилом справжніх цінностей у селян, їхнє селище майже загубилося між лісом і плідними безкрайніми полями. Цей рідний і улюблений душі пейзаж охопив все; тут є і золото пшеничного поля, яке розстеляється до самого горизонту, і майже невловимі вкраплення синьо-фіолетових польових квітів, густі гаї і стежки, які губляться в траві. Особливість зображення простору природи, її велич, епічний спокій і видовищне відчуття краси – головний лейтмотив картини.

Читати повністю про роботу Згорнути

Орловський Володимир Донатович (1842-1914) – один з найбільших українських і російських пейзажистів другої половини XIX ст. Він відомий як автор творів, яким притаманні строгість композиційної будови, ретельність опрацювання деталей, пильна увага до ефектів природного освітлення.

Художник народився в Києві в дворянській сім’ї, перші уроки малювання отримав у 2-й київській гімназії, у Н.М. Сошенко. Пізніше брав уроки в Петербурзі і у Т.Г. Шевченко. У 1861 вступив до Імператорської Академії мистецтв, де навчався у А.П. Боголюбова.

За період навчання отримав всі існуючі академічні нагороди: в 1862 – малу срібну медаль за пейзажі, в 1863 – велику срібну медаль, в 1866 – малу золоту медаль.

У 1868 за три пейзажа з краєвидами Криму був нагороджений великою золотою медаллю, отримав звання класного художника 1-го ступеня і право пенсіонерської поїздки за кордон строком на три роки. У 1869-1872 художник жив і працював у Франції та Швейцарії.

З 1874 В. Орловський – академік, а з 1878 – професор пейзажного живопису і член ради Академії художеств. Його полотна з видами України, середньої Росії, Петербурга і Північного Кавказу завжди були бажаними на вітчизняних і міжнародних виставках. Особливу участь брав у становленні художньої освіти в Києві.

Картини художника дуже різноманітні як за своєю природою (від Фінляндії до Криму), так і за змістом (похмурий день, зимова місячна ніч, захід сонця, осінній розлив і т.д.). Він писав болота і зарослі ставків також, як луки і ниви, березові та грабові ліси, надаючи їм романтизований вигляд.

Художник захоплювався відкритими видами і безкрайніми просторами полів і лугів, які зображував на своїх полотнах протягом усієї своєї творчості. Великий пейзажист описував рідні околиці в усі пори року, з низовинами, що простягалися під високим небом. Одним з таких пейзажів є представлена ​​в колекції картина “Двое подорожніх, що йдуть до села в долині”.

Художник захоплювався відкритими видами і безкрайніми просторами полів і лугів, які зображував на своїх полотнах протягом усієї своєї творчості. Великий пейзажист описував рідні околиці в усі пори року, з низовинами, що простягалися під високим небом. Одним з таких пейзажів є представлена ​​в колекції картина “Двое подорожніх, що йдуть до села в долині”.

В. Орловському завжди майстерно вдавалося передати, як входить природа в людську свідомість, перетворюючись у символ, ліричний роздум або ностальгуючий образ людської душі. Володимир Орловський описує природу не як безпристрасний спостерігач – він чітко і ясно висловлює своє ставлення до неї, тим самим, передаючи глядачеві свою любов і трепет перед рідною природою.

Художник побачив багато місць, привозячи з поїздок замальовки, етюди та готові картини. Майстер кілька років жив у Фінляндії і Швейцарії. По поверненню жив в Санкт-Петербурзі, періодично бував у Криму. У 1875 художник здійснив поїздку до Італії, потім подорожував по Україні і Росії. У 1881 побував на Кавказі, потім в 1900-1902 жив у Києві.

У рідному місті художник брав активну участь в роботі Київської малювальної школи ім. Н.І. Мурашко, де входив у художню раду. Орловський став одним з організаторів Київського художнього училища, відкритого в 1901. Художник багато виставлявся протягом усієї своєї творчості.

Останні роки життя В. Орловський прожив в Італії, але був похований в своєму рідному Києві.

Читати повністю про автора Згорнути

Роботи В КОЛЕКЦІЇ (2)

Роботи В КОЛЕКЦІЇ