Войцехов Леонід

Леонід Войцехов (1955-2018) – художник, живописець, графік, автор перфомансів, інсталяцій, художніх акцій.

Народився в Одесі.

На початку 80-х став провідною фігурою одеського неофіційного мистецтва, яке в подальшому ідентифікувало себе як південна гілка московського концептуалізму.

Закінчив Одеське художнє училище ім. М. Грекова (1973), згодом – художньо-графічний факультет Педагогічного інституту ім. Ушинського (1976). Навчався на архітектурному факультеті Одеського інженерно-будівельного інституту (1977–1978).

Учасник художніх груп «Фурманний провулок», «Чистопрудний провулок» (з 1987).

Лідер групи одеських концептуалістів «Апт-Арт» (з 1982).

1988–1990 – куратор проекту «Діаспора» (виставка єврейських художників).

З 1991 – координатор проекту «Єврейський музей СНД».

На початку 70-х створює полуміфічні поп-артівські об’єкти, як він їх сам називав – «флюксуси». Починає розробляти свій культовий проект «Ніагарський фонтан» — що складається з планів та інженерних розрахунків щодо перетворення Ніагарського водопада в величезний фонтан.

Організатор акцій «Ця сорочка ближче до тіла» (80-і), «Розвідка художніх родовищ» (1987) та інших.

У 1987 переїжджає жити до Москви, згодом повертається до Одеси.

У 2016 вийшла книга Леоніда Войцехова «Проекти», де він описує багато своїх нереалізованих концептуальних задумів, котра призвела до скандалу, через що видавництво ArtHuss вилучило книгу з продажу.

Жив і працював в Одесі.