Цадкін Осип

Бюст молодої дівчини зі складеними руками Н-48 см, полірована бронза, 1914-1917
Про роботу

Символічна спрямованість пластичне узагальнення форм, перекликається з творчими техніками Модільяні, надають чистоту та особливу романтичність образу. Увібравши в себе й узагальнивши культуру різних народів (російська ікона, африканська скульптура та ін.), О. Цадкін вміло поєднує досягнення минулих століть з сучасними тенденціями в мистецтві. Органічність ритміки співвідношень і пропорцій досягнута в цьому творі, застосування увігнутих і опуклих форм – характерні для творчості О. Цадкіна періоду 20-х років ХІХ століття.

Читати повністю про роботу Згорнути

Осип Цадкін (1890-1967) – французький скульптор-авангардист, який походив з вітебських євреїв. Також ілюстратор, поет і мемуарист.

Освіта

Початкове навчання Цадкін отримує в Вітебському міському чотирикласному училищі, де деякий час разом з ним вчитвся Марк Шагал. Бере уроки малювання у художника Ю.М. Пена.

У 1905 році батьки відправляють Осипа в Англію до двоюрідного брата його матері, предки якої були шотландцями. У місті Сандерленд дядько визначає його в художню школу вчитися ліплення. Тут юнак копіює античні гіпси й голову Вольтера роботи Гудона, невдалий досвід з якої назавжди відвернув початківця скульптора від копіювання.

У 1906 році він їде в Лондон, відвідує курси при Королівському політехнічному інституті, а потім навчається різьбі по дереву в Школі мистецтв і ремесел. Часто буває в Британському музеї, вивчаючи класичну скульптуру, підробляє різьбярем по дереву та каменю.

Творчий шлях

У 1908 році Цадкін повертається в Росію, де створює свої перші самостійні скульптури, але вже через рік відправляється в Париж і восени 1909 роки вступає в Національну школу витончених мистецтв. Влаштувавшись в одній з майстерень знаменитого «Вулика» (La Ruche) на Монпарнасі, Цадкін знайомиться з усім різноманіттям сучасних творчих починань в області живопису і скульптури, але сам поки продовжує працювати в стилі, умовно званому «скульптурний імпресіонізм». Ці роботи відрізняють м’яким вільним ліпленням і характерною фактурністю.

У 1911 році Цадкін представляє свої скульптури та малюнки в щорічному Осінньому салоні та Салоні незалежних. У 1912 році його роботи експонуються в Петербурзі на 1-й виставці Художньо-артистичної асоціації, в якій брали участь В. Маяковський, Д. Бурлюк, Ель Лисицький.
У 1914 році виставляється разом з групою голландських художників «Незалежні» в Амстердамі та представниками Об’єднаної асоціації художників в Лондоні.

У 1915 році добровольцем йде на фронт, служить санітаром в польовому госпіталі, в 1917-му внаслідок отруєння газами демобілізований. За мотивами своїх військових замальовок створює серію офортів, присвячених війні. Поступово повертається до занять скульптурою і продовжує пошук власної пластичної мови, спираючись на традиції архаїки, романського стилю, примітивного мистецтва та експериментуючи з кубізмом.

До 1920-х років Цадкін знаходить свою індивідуальну манеру. «До цього часу, – пише він, – моя скульптура втрачає схоластичну жорсткість кубізму, я повертаюся до самого себе, до того, що мене найбільш глибоко зворушує, до свого роду грації, злегка великовагової й незручної, але вже позбавленої тієї сухості й жорсткості, яка була властива моїй так званій кубістській скульптурі».

У 1920 році в паризькій майстерні Цадкін проводить перший ретроспективний показ своїх робіт, а в 1921-му видавцем італійського журналу Valori Plastici опублікована перша монографія про творчість скульптора, написана Морісом Рейналем.

У 1920-1930-і роки роботи художника представлені у Чикаго, Парижі, Брюсселі, Антверпені, Нью-Йорку і Токіо. У 1937 році Цадкін вперше відвідує США. У 1941 році, побоюючись арешту та ув’язнення в концтабір, він їде в Нью-Йорк, де продовжує займатися творчістю, а також викладацькою діяльністю.

У 1945 році художник повертається до Франції,  його обирають професором академії Гранд-Шомьер, в якій він викладає до 1958 року. У 1950 році Цадкін організовує школу скульптури, в якій продовжують навчання його американські студенти. В цьому ж році Цадкін удостоюється Гран-прі в області скульптури на Венеціанській бієнале.

Скульптура Цадкіна, що пройшов через вплив кубізму, близька до експресіонізму. Особливу виразність його роботам надає використання розривів, пустот, «контррельєфи», як би вивертає пластичний простір навиворіт.

До 1958 Цадкін викладав в паризькій Академії Гранд-Шомьер. У 1965 році вийшла монографія «Таємний світ Осипа Цадкіна», що включає його літографії, вірші, фотографії художника. Гігантська ретроспектива була відкрита в 1966 році в Художньому музеї Цюриха.

Помер Цадкін 25 листопада 1967 в Парижі. Похований на столичному кладовищі Монпарнас.

Читати повністю про автора Згорнути