Чашник Ілля

​Ілля Григорович Чашник (1902-1929 року) – радянський художник, дизайнер. Один з найближчих учнів Казимира Малевича; послідовний супрематист.

Чашник розвивав ідеї свого вчителя К. Малевича, створюючи значні за обсягом безпредметного живопису і графіки, строгі по “невагомо-космічному” компонуванні форми, і вважаючи себе повним однодумцем Малевича.

Поділяв принципи супрематичного кольоропису, на відміну від інших учнів і соратників Малевича, чиї інтереси зосереджувалися на мальовничому реалізмі (Єрмолаєва, Юдін, Стерлігов). Згідно з методом Малевича, працював за принципом контрасту. Обмежував особисту кольорову гамму використанням білого, чорного, червоного і блакитного кольорів.

Дослідники відзначають у творчості художника “надзвичайно динамічну концепцію життя форм, ввібравших в себе сенс самого мальовничого поля”.

Володіючи аналітичним складом розуму, займався філософією і теорією живопису. Художник визначав безпредметний живопис “як вищий стан свідомості”, “культуру магнітних сил, динамічного збудження, ритму”. “Супрематизм – світовідчуття безпредметних, природних і космічних складів”.

Протягом одного року, з 1923 по 1924, працював на Державному порцеляновому заводі, як “художник-композитор з дослідження та вироблення художніх зразків композиційних форм”.

У період з 1923 по 1924 виконав кілька проектів розпису чашок і сервізів. Використовував для розпису композиції власних живописних і графічних робіт. Розписував також фарфор за моделями Малевича. У розписі порцеляни художник вважав за краще чорний колір, великі елементи його супрематичних малюнків відрізнялися різкою яскравістю, а композиції замикалися широкими чорними стрічками на краях предметів.