Костянтин Матвійович Ломикін (1924-1993) – відомий український живописець і графік. Автор тематичних картин, творів побутового жанру і пейзажів.
Народився художник в Глухові Сумської області. Закінчив Одеське художнє училище в 1951 де навчався у Л. Мучника, М. Шелюто, М. Поплавського. Учасник виставок з 1951, його персональні виставки пройшли в Одесі (1953, 1974), Харкові (1954) і Києві (1956, 1957).
У 1971 був удостоєний звання Заслуженого діяча мистецтв УРСР, а в 1984 – Народного художника України.
В якому б жанрі не працював художник, кожен його твір заснований на глибокому вивченні теми, яскраво і повно відображає особливості його творчої особистості. Барвисте сприйняття навколишнього світу проявляється в жанрових картинах і портретах художника.
К. Ломикін майстерно виконує пастеллю образ героїні, зафіксувавши момент відпочинку або очікування перед виходом на сцену. Манера роботи К. Ломикіна цілком відповідає змісту картини, передаючи тим самим свіжість і наповненість персонажа. Робота створена майже як репортажна фотографія, яка захопила мить часу.
Своєю творчістю художник створив величезну кількість картин, наповнених різними сюжетами. Тут і революційні теми, жанрово-побутові сцени, теми праці, пейзажі, натюрморти, портрети. Але однією з його улюблених тем були образи балерин, до яких К. Ломикін звертався протягом усього свого творчого шляху.
Твори художника знаходяться в художніх музеях Одеси, Києва, Миколаєва, Запоріжжя, а також в приватних колекціях в Росії і за кордоном: Японії, Франції, Греції, Німеччині, Італії, Португалії та ін.